УРОК 10 ПОЧАТОК ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. УКРАЇНА В ГЕОПОЛІТИЧНИХ ПЛАНАХ КРАЇН АНТАНТИ І ТРОЇСТОГО СОЮЗУ

Основні поняття: «Перша світова війна», «Антанта», «Троїстий Союз», «Головна українська рада», «Союз визволення України», «Українські січові стрільці».

«Зійшлися дві потужні сили в страшному рукопашному бою. І вибив вояк у австрійському однострої гвинтівку з рук вояка в московській шинелі. І увігнав йому у груди свого багнета. І застогнав «московіт» українською мовою: «Боже мій, а хто моїми дітками заопікується без мене?!». І впав на коліна «австріяк» перед ним, і обняв він уже похилену голову солдата, і застогнав тяжко-тяжко: «Прости мені,брате-українцю, що я тебе вбив».

Винахідники концтаборів

Завдання

1. Пригадайте, які українські землі  напередодні Першої світової війни входили до складу Російської та Австро-Угорської імперії.

2. Пригадайте, в якому стані перебували українські землі напередодні Першої світової війни?

3.Пригадайте, яким було соціально-економічне та політичне становище Наддніпрянської України у складі Російської та Австро-Угорської імперій.

Використовуйте таблицю.

Соціально-економічне та політичне становище українських земель напередодні Першої світової війни
	Наддніпрянська Україна у складі Російської імперії	Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії
Соціально- економічне становище	• Промислове піднесення: створення великих промислових підприємств, високі темпи розвитку, спеціалізація промислових районів, монополізація, залучення іноземного капіталу. • Нерівномірний розвиток регіонів. • Деформована структура промисловості. • Залежність від імперського центру. • Розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві: розшарування селянства, переважання великого поміщицького землеволодіння, слабке використання технічного прогресу, відставання від розвитку промисловості. • Аграрне перенаселення, міграція населення	• Гальмування промислового розвитку: переважання дрібних підприємств, нерівномірний розвиток галузей промисловості, переважання добування і первісної обробки сировини. •Незацікавленість австрійського уряду в промисловому розвитку регіону. • Колоніальне становище західноукраїнських земель. • Повільний розвиток капіталістичних відносин в сільському господарстві: наявність  пережитків кріпацтва, зосередження землі в руках невеликої купки поміщиків, диференціація селянства, низька продуктивність. • Аграрне перенаселення, еміграція населення
Політичне становище	• Наявність нелегальних політичних партій. • Підтримка більшістю з них ідеї автономії України. • Висунення УНП ідеї незалежності України	•Наявність легальних політичних партій. •Значний вплив греко-католицької церкви. • Переважання ідей політичної самостійності України

4. Поміркуйте, в чому полягала трагедія українського народу в Першій світовій війні. (Необхідно пригадати, між якими військово-політичними блоками розгортаються воєнні дії в ході війни.)

Наприкінці ХІХ ст. – на початку ХХ ст. у світі формуються два військово-політичні блоки: Троїстий союз та Антанта. Після серії локальних збройних конфліктів  Світ опинився в полум’ї Першої світової війни. Ця війна була збройним протистоянням двох воєнних блоків: Троїстого (Четверного) союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антанти (Англія, Франція, Росія). 

38  з 59 держав світу, 3/4 населення земної кулі втягуються у Першу світову війну. Ворогуючі сторони ставили перед собою фактично однакові цілі: ствердження власного домінування у світі, загарбання чужих територій, встановлення контролю за ринками збуту та джерелами сировини, послаблення хвилі народних виступів за соціальне та національне визволення, знешкодження опозиційних політичних сил.

В Першій світовій війні (її називають ще Великою війною) загинуло 10 млн осіб, а понад 20 млн було скалічено. Війна призвела до розпаду таких великих держав, як Австро-Угорщина та Росія. На карті Європи з’явилися нові незалежні країни. 

Не обминули ці процеси й Україну, яка під час Першої світової війни стала осереддям геополітичних інтересів трьох держав (Німеччини, Австро-Угорщини, Росії) і театром воєнних дій. 

Плани країн-учасниць війни щодоУкраїни

Перша світова війна мала загарбницький характер з боку обох ворогуючих блоків. Українські землі стали також об’єктом їх експансії. На них претендували Росія, Австро-Угорщина, Німеччина і Румунія.

Робота із схемою

З ясуйте на карті на які українські землі претендували країни Антанти та країни Троїстого союзу.

Із висловлювання найвпливовішого німецького промисловця Августа Тіссена

«Росія повинна віддати нам прибалтійські провінції… частину Польщі і Донецький басейн з Одесою, Кримом і Приазов’ям…»

Із записів німецького публіциста Пауля Рорбаха

«Хто володіє Києвом, той має ключ від Росії».

Із таємних документів німецького генерального штабу (1 грудня 1915р.)

«Кожен, хто насправді знається і розуміється на географічному та економічному становищі, в якому перебуває Росія, є свідомим того, що Велика Росія може існувати тільки через посідання багатої України. Якщо ми зуміємо змінити стан України на незалежну державу й утримати незалежну Україну при житті, то з певністю завдамо смертельного удару Великій Росії. Тому Україну слід вважати серцем Великої Росії. В описанні всіх експертів, це посідання України робить Росію великою європейською потугою. Україна, відокремлена від Росії, створить мур між Росією, Центральними державами та Балканами, закриваючи доступ Росії до Чорного моря».

Завдання

1. Порівняйте плани Антанти та Троїстого союзу щодо України напередодні Першої світової війни. Зробіть висновки.

2. Чому німці називали Україну «серцем Великої Росії»?

3. Деякі політики й вчені, наприклад, В. Вернадський та відомий англійський славіст Р. Сетон-Вотсон вважали, що саме українське питання було однією з головних причин, що призвели до війни. Чи згодні ви з цією думкою? 

Саме с початком Першої світової війни перед Україною відкрилися можливості для розв’язання надзвичайно складного завдання — об’єднати власні етнічні території та здобути державну незалежність, адже розв’язання цієї проблеми могло відбутись лише за умов радикальних змін усієї системи міжнародних відносин. Водночас бездержавність і роз’єднаність українських земель й загострення суперечностей між Російською імперією та Габсбурзькою монархією, в тому числі з приводу «українського питання», робили Україну дедалі більш вагомим об’єктом міжнародної гри провідних держав Європи. Саме тому твердження В. Вернадського та Р. Сетон-Вотсона не виглядає таким вже безпідставним, якщо врахувати, що українські землі по обидва боки австрійсько-російського кордону були не тільки головним Театром воєнних дій, а й головним предметом Першої світової війни, перебіг якої довів, що надалі ігнорувати «українське питання» неможливо.

Заснування Головної української ради та Союзу визволення України

З початком війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій, а самі українці мусили воювати за чужі інтереси і брати участь у братовбивчому протистоянні, адже

в російській армії перебувало близько 4 млн українців, в австро-угорській — 300 тис. Війна зумовила глибокий розкол національного руху, який відбувся у двох площинах: як між українцями воюючих сторін, так і в межах Російської та Австро-Угорської імперій. Суспільство розділилося на прибічників та противників переможної війни.

Відверто проавстрійські позиції посіла утворена в серпні 1914 р. у Львові Головна українська рада, що була міжпартійним блоком, до складу якого входили радикальна, соціал-демократична та націонал-демократична партії.

На чолі цього об’єднання став К.Левицький. У Маніфесті, випущеному Радою 3 серпня 1914 р., зазначалося: «Зажерливість царської імперії загрожує також нашому національному життю …яке знайшло охорону в конституційному ладі австрійської держави».

За ініціативи Головної Української Ради незабаром було створено легіон Українських січових стрільців (УСС). Дотримуючись класичного імперського правила «не озброювати підкорені народи та не створювати з їх представників численні національні бойові одиниці», Австрійська імперія, навіть маючи гостру потребу в живій силі, чинила певні перешкоди при формуванні легіону.

Так, з 28 тис. охочих приєднатися до УСС було зараховано лише 2,5 тис. осіб.

Водночас з утворенням Головної української ради група емігрантів зі Східної України (Д. Донцов, В. Дорошенко, А. Жук, О. Скоропис-Йолтуховський та ін.) заснували у Відні свою організацію — Союз визволення України (СВУ).

Програмовою метою СВУ було утворення самостійної Української держави, заснування демократичного ладу, надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей, забезпечення самостійності української церкви. СВУ вів активну пропагандистську та агітаційну роботу, домігся, щоб українські полонені в Австрії та Німеччині були виділені в окремі табори. Він отримував матеріальну допомогу від країн Четверного союзу, яка зараховувалася як державний борг майбутньої самостійної України.
СВУ мав своїх повноважних представників у Берліні, Софії, Стамбулі, Римі, Стокгольмі, Осло. У 1915 р. діячі СВУ почали видавати українською мовою у столиці Болгарії Софії газету «Робітничий прапор». Велику агітаційно-пропагандистську роботу СВУ розгорнув у таборах для військовополонених. На гроші, надані урядами Німеччини та Австро-Угорщини, СВУ, який перебрався зі Львова до Відня, а потім до Берліна, здійснював широку пропагандистську діяльність.

Його діячі виступали з лекціями і доповідями не тільки в Австро-Угорщині, а й у Німеччині, Болгарії, друкували статті, а головне - налагодили регулярне видання українською та іншими мовами (загалом 9) науково-популярних брошур про історичне минуле та сучасність України. Серед друкованих видань СВУ: «Кобзар» Т. Шевченка, праці корифеїв української історіографії М. Костомарова, В. Антоновича, Ф. Вовка, вченого-географа С. Рудницького, публіциста М. Лозинського, письменника Б. Лепкого. Надруковано також низку праць М. Грушевського, хоч він не був прихильником СВУ.
Завдання
1. Якою була роль СВУ в національному русі на українських землях в роки війни?
2. Як ви вважаєте, чому фінансування СВУ здійснювалось Австро-Угорщиною та Німеччиною?

3. Як ви вважаєте, чому діяльність СВУ не знайшла відгуку у Східній Україні? Так, С. Петлюра називав членів СВУ «безвідповідальними запроданцями», а М. Грушевський не погодився бути представником СВУ у Швейцарії.

Робота з документами

З маніфесту Головної української ради (3 серпня 1914 р.)

«Ідучи війною на австро-угорську монархію, Росія грозить загином також українському національному життю, яке найшло охорону в конституційнім ладі австрійської держави. Перемога Росії мала би принести українському народові австро-угорської монархії те саме ярмо, в якім стогне 30 мільйонів українського народу в Російській імперії. І тому дорога наша ясна…Теперішня хвиля кличеукраїнський народ стати однодушно проти царської імперії при тій державі, в якій українське національне життя знайшло свободу розвитку…

Перемога австро-угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більше буде поразка Росії, тим швидше виб’є година визволення України…

Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!»

З платформи Союзу визволення України (серпень 1914 р.)

«Об’єктивна історична конечність вимагає, аби між Західною Європою і Московщиною повстала самостійна українська держава.

Потрібне се для осягнення і утримання європейської рівноваги, є се в інтересі народів Австро-Угорської держави, а передовсім в інтересі німецького народу в обох цісарствах, а для українського народу було б се здійсненням вікових його мрій і зусиль…

Національно-політичною платформою Союзу є державна самостійність України».

Завдання

• На основі документів визначте програмові засади діяльності ГУР та СВУ.

Зі статті С. Петлюри «Війна і українці»

«Українці не піддадуться провокаційним впливам і виконають свій обов’язок громадян Росії в цей тяжкий час до кінця і не тільки на полі бою… але й як громадяни-обивателі, що повинні… сприяти успішному виконанню російською армією виїмково відповідального завдання, що випало на її долю…

Національна проблема, зокрема українська, вимагає свого невідкладного розв’язання. Такі струси в державному житті, як війна, відкривають очі суспільству державної нації на одну з її помилок у відношенні до недержавних народів. Воно переконується, що ці народи в однаковій мірі з ним відстоюють цілість держави, обороняють її нерозривність та добро і не є тією небезпекою, що в ній дехто вбачає загрозу цілості Росії.

Якщо в найбільш критичні дні проби народи Росії виконують свої обов’язки у відношенні до неї, то у свідомість суспільства і його керівних сил повинна просякти думка про надання цим народам і відповідних прав. У цьому відношенні можна завважити вже сприятливі симптоми. Логіка речей промовляє за те, що зміна відношення до інородців торкнеться також і українців, і в перспективах розв’язання національного питання в Росії і українське питання теж буде поставлене на денний порядок. Москва, липня 30 дня 1914 року»

Завдання

1. Як ви вважаєте, чому війна внесла розкол в український національний рух? 

2. Як, на думку С. Петлюри, буде розв’язане українське національне питання? Чи погоджуєтесь ви з його позицією? Чому?

Опрацюйте таблицю.

Назва	ГУР	СВУ
Дата заснування	1 серпня 1914 р.	4 серпня 1914 р.
Лідери	К. Левицький М. Павлик М. Ганкевич	А. Жук Д. Донцов В. Дорошенко
Програмові засади	• Посідали антиросійську позицію. •Підтримка австрійського уряду у війні. • Активна участь у формуванні військових підрозділів УСС. •Виступали за утворення незалежної Української держави	•Утворення самостійної Української держави. •Утвердження демократичного устрою, надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей. • Співпраця з урядами Німеччини та Австро- Угорщин

Завдання

• Порівняйте програмні засади та діяльність ГУР і СВУ.

Українські політичні сили Наддніпрянщини
Назва	Характеристика
Товариство українських поступовців (ТУП)	Закликали до підтримки Російської імперії, сподіваючись на надання Україні автономії в майбутньому; пізніше перейшли на позиції нейтралітету
Українська соціал- демократична робітнича партія (УСДРП)	Розкол у партії: група на чолі із С. Петлюрою виступила на боці Російської імперії; група на чолі з В. Винниченком засудила війну та відстоювала ідею автономії України
Карпато-Руський визвольний комітет	Створений у Києві емігрантами з Галичини; виступав за возз’єднання всіх українських земель у складі Російської імперії, поширював серед галичан заклики зустрічати російські війська як визволителів
Комітет Південно- Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст	Створений із метою підтримки російської армії; членами комітету були відомі представники українського національного руху — А. Вязлов, Д. Дорошенко, А. Ніковський

Робота з таблицею

Громадські організації в Наддніпрянській Україні
Організація	Характеристика
Комітет Всеросійського союзу міст при Південно-Західному фронті	Основна діяльність була спрямована на допомогу біженцям із Галичини для організації їх життя у нових районах, створення українських шкіл, лікарень. Очолив комітет відомий меценат барон Ф. Штейнгель
Земський союз	Допомога всім постраждалим у війні. Організація медичної допомоги пораненим та їх реабілітація
Товариство допомоги населенню Півдня Росії, що постраждало від воєнних дій	Допомога жертвам російської окупації західноукраїнських земель: арештантам, депортованим, заручникам, біженцям. Виникло влітку 1915 р.

У 1915 р. у Відні утворилася Загальна Українська Рада, що виникла після розширення складу Головної української ради. Зміна назви пояснювалась тим, що ЗУР мала представляти інтереси не лише галицькі, а й загальноукраїнські. До складу ЗУР увійшов 21 представник від Галичини, 7 — від Буковини, а також 3 члени Союзу Визволення України (В. Дорошенко, В. Козловський, О. Скоропис - Йолтуховський; пізніше А. Жук і М. Меленевський). У програмових документах ЗУР зазначалась необхідність створення незалежної держави на всій українській етнічній території. А українські землі, які входили до Австро-Угорщини, повинні були отримати національно-територіальну автономію. Після проголошення австро-угорським урядом у листопаді 1916 р. створення Польського королівства та широкої автономії Галичини, ЗУР втратила вплив на український рух.
Робота з документом
З відозви Загальної української ради до народів світу (15 вересня 1916р.)
«Усі українці без огляду на державні кордони стоять на становищі своєї окремішності від сусідніх народів і змагають до визволення, опираючи ці свої змагання не тільки на внутрішній потребі національного розвитку, але також на історичнім праві й незабутній традиції своєї визвольної боротьби. Хай буде вільний кожний народ, хай живе й український народ, що на суцільній території числить 35 мільйонів голів і заселює простір 850 000 км2, не буде погноєм для чужих культур пануючих над ним народів!..
Хочемо бути самостійним господарем на своїй землі, в сім’ї вільних і рівних народів, мати повну спромогу розвивати свої духовні сили й матеріальні багатства свого краю для себе та для людства!»
Завдання
1. Якою була головна мета діяльності ЗУР?
2. Чому, на вашу думку, після проголошення автономії Галичини вона втратила вплив на український рух?

Товариство українських поступовців з початком війни посіло нейтральну позицію, одночасно негативно оцінюючи проросійську декларацію «Украинской Жизни», редактором якої був С. Петлюра. У листопаді 1914 р. ТУП поставилося із застереженням до діяльності СВУ. Наприкінці 1914 р. серед членів ТУП почалися арешти (насамперед заарештовано М. Грушевського).
Рада ТУП засудила російську політику в окупованій Галичині.
У грудні 1916 р. ТУП видало декларацію «Наша позиція», яка висловлювалася «за демократичну автономію України, гарантовану також федерацією рівноправних народів»; у січні 1917 р. позитивно відгукнулося на мирні ініціативи президента США Вудро Вільсона, висловлюючи «волю українського народу до самостійного розвитку». ТУП встановило тісні зв’язки з думськими фракціями трудовиків та конституційних демократів (кадетів), які підтримали українські домагання у сфері культурно-національного самовизначення.
Посилилась також активність української інтелігенції, коли внаслідок відступу російських військ в 1915 р. з Галичини трохи послабили антиукраїнські настрої всередині російських урядових кіл. Улітку було дано дозвіл на утворення в Києві «Товариства допомоги населенню Півдня України, що постраждало від воєнних дій». Товариство поставило за мету надавати допомогу біженцями та заарештованим і висланим в Росію галичанам й іншим жертвам російської окупації в Західній Україні. Тоді ж українські діячі розпочали співпрацю з Комітетом Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст. Через деякий час комітет, очолюваний відомим діячем Товариства українських поступовців (ТУП) Ф. Штейнгелем, майже повністю опинився під контролем поступовців. Члени комітету використовували надані йому державні кошти на організацію дитячих будинків для дітей-сиріт. По суті, ці будинки стали українськими школами. Допомогу з фондів комітету отримували біженці й поранені українці.

Завдання
1. Дайте оцінку діяльності українських національних та громадських організацій.
2. Чому Перша світова війна активізувала національний, громадський та молодіжний рух в Україні?

Формування легіону Українських січових стрільців

Легіон Українських січових стрільців — українська військова частина у складі австрійської армії, що діяла на російському фронті 1914–1918 рр. Історія створення УСС розпочалася напередодні Першої світової війни. У 1912 р. австрійський уряд для популяризації воєнщини звернув увагу на відродження антиросійського польського мілітаризму і дав дозвіл на створення легальних військових польських товариств. Із цієї нагоди скористались українці, і вже навесні 1913 р. у Львові заклався Український січовий союз, а згодом було затверджено Статут українських січових стрільців на чолі з В. Старосольським та Д. Катамаєм. Організація поділялась на два напрямки: УСС-І — студенти і УСС-ІІ — робітнича та селянська молодь. Всього існувало 96 організацій. Від самого початку в товаристві не було ідейної одностайності, а утворилися дві течії щодо шляху розвитку стрільців: самостійницько-державницька та австрофільська. Але зрештою перемогла остання. Діяльність УСС розгорнулась на теренах Галичини і Буковини та виявилась у військово-організаційній і технічній підготовці їх членів.

Робота з документом

Зі статті «Ціль і Завдання молоді» (журнал «Відгуки», лютий 1913 р.)

«Коли серед воєнної музики і ожидання гучнішої симфонії виринає українська справа перед форумом Европи, ми не сміємо остатися байдужними і жити дальше цим сірим, безкровним «своїм життям». Отже, зорганізовання перше себе і ясне поставлення цілі і засобів ії добуття…

Вольна, Самостійна Україна! Під цим девізом хай згуртується вся наша молодь і тому слову надасть повний зміст. Хай це поставить як ціль свого життя, але… цим словом хай не спідляться ті, що його вимовляють.

Силу рукам дай, щоб пута ломати, Ясність думкам — в серце кривди влучать, Дай працювать, працювать, працювати, В праці сконать!..

Це наша програма на нині, а стимулом тієї праці буде сильна віра у яснее Завтра».

Завдання

• Яку мету ставили перед собою січові стрільці?

Військова форма січових стрільців.

Унікальні світлини з життя та побуту Українських січових стрільців під час Першої світової війни.

 6 серпня 1914 р. у львівській газеті «Діло» з’явилося звернення Головної Української Ради «до всього українського народу», в якому проголошувалась необхідність утворювати полки українських добровольців під назвою Українські Січові Стрільці (УСС). Ініціатива українських політиків і масовий ентузіазм населення Східної Галичини в створенні УСС захопили віденські урядові кола зненацька.

Під командуванням М. Галущинського 3 вересня 1914 р. новобранці прийняли у Стрию (Львів уже був окупований царськими військами) присягу і відбули на доукомплектування у закарпатські села Горонда і Страбичій під Мукачеве. Ядро легіону становили активісти січового, сокільського і пластового руху, вчорашні гімназисти та студенти. Загалом бійці підрозділів українських січових стрільців дуже добре показали себе в бойових діях у Карпатах 1914–1915 рр., відзначилися в боях за Маківку(з 28 квітня по 2 травня 1915) та Лисоню (1916р.).

Висновки.

Отже, тягар війни гостро відчув на собі український народ, що за відсутності власної держави, яка захищала б його конкретні інтереси, опинився у двох протиборчих таборах. Близько 4 млн українців у російській армії та 300 тис. в австрійському війську боролися і гинули за чужі для них інтереси. Але найгіршим було те, що сини одного й того ж народу, переділеного двома державами, змушені були вбивати один одного. 

Значна частина території України опинилась у прифронтовій зоні, а в Галичині, Буковині, Закарпатті, на Поділлі точилися запеклі бої. 

Війна справила руйнівний вплив на економіку воюючих країн, які опинилися на межі виснаження. Найтяжчих втрат зазнала Російська імперія, а відповідно й українські землі в її складі. Припинилася зовнішня торгівля, завмерли величезні чорноморські порти. Війна відірвала від продуктивної праці мільйони українських селян і робітників. Заводи і фабрики виконували дедалі більше військових замовлень і скорочували виробництво предметів широкого вжитку. Жорстока війна та її наслідки спричинили гостре невдоволення серед багатьох верств українського народу, зростання революційного визвольного руху. Наприкінці 1916 – на початку 1917 рр. назріла глибока економічна та політична криза. Український народ, витримавши на початку XX ст. чималі випробування, швидко наближався до нових соціальних потрясінь. 

Умови війни привели не до згортання українського національно-визвольного руху, а, навпаки, до його зміцнення й піднесення. Як писав Михайло Грушевський, «…На загальнім тлі всеросійської реакції й спаду революційної хвилі, в порівнянні з пониженнєм громадянської енергії, яке давало себе знати в сих роках в громадянстві російськім, український рух з його неослабною волею до розвитку і боротьби ставав явищем все більше яскравим і політичним». 

Поміркуйте: Чи можна стверджувати, що Перша світова війна активізувала українське національне питання і спричинила зростання української національної свідомості? Свою відповідь підтвердьте фактами, отриманими з матеріалу уроку.

Для поглиблення знань
Переглянте відео: Українці в Першій світовій війні

Як почалася Перша світова війна

⇰Перейти уроку № 11-12